Спільний проект ДП "Черкасистандартметрологія" та газети "Черкаський край"

Про хліб сказано стільки гарних, високих слів, що важко додати щось до цього справді святого поняття. Виховуючи шанобливе ставлення до хліба та тих, хто його вирощує й збирає, часом не враховуємо, що паляниця, перш ніж потрапити на наш стіл, проходить чимало етапів — зберігання зерна, виробництво борошна, випікання готової продукції… І на кожному з них ставлення до вирощеного важкою працею хліба має бути бережним, совісним, я б сказала, професійним.
На жаль, цю аксіому доводиться повторювати, коли знайомишся з роботою деяких підприємств, які виробляють та реалізують хлібобулочні вироби. Так, приватний підприємець Наталія Гончаренко зі Сміли на організованому нею підприємстві випікає 11 видів продукції. Провівши випробування окремих зразків у випробувальному центрі ДП “Черкасистандартметрологія”, ми встановили, що партія пшеничного хліба першого гатунку не відповідає вимогам стандарту за виглядом поверхні. Іншими словами, поверхня паляниць розтріскана, з численними підривами. Інша партія виробів, виготовлена з житнього та пшеничного борошна, знизу забруднена. Цікаво, що й результати випробувань за органолептичними та фізико-хімічними показниками, які періодично проводяться Смілянською районною СЕС, негативні.
Не відповідає вимогам стандарту й пшеничний хліб, який випікає та продає міні-пекарня приватнного підприємця Галини Насідки з смт. Вільшани Городищенського району. Тут його печуть, можна сказати, як доведеться, без ніякої технологічної документації, хоч наявність рецептури з конкретною характеристикою та нормою фізико-хімічних показників передбачена вимогами стандарту. Немає на підприємстві власної контрольно-виробничої лабораторії, а випробування виробів за показниками безпеки не проводяться. Незадовільне тут і метрологічне забезпечення виробництва.
Зрозуміло, реалізацію продукції, яка не відповідає стантарту, заборонена. А підприємцям доведеться відповідати в адміністративному порядку.

Т.КИРИЧЕНКО,
державний інспектор з нагляду за якістю продукції ДП “Черкасистандартметрологія”

ПОРУШУЮТЬ ТЕХНОЛОГІЮ 

Як відомо, дітям до семи років вживати газовані солодкі напої не рекомендується. Тим часом на практиці досить часто ця вимога медиків порушується. Цьому сприяє й неправильне маркування такої продукції. Приміром, ігнорує цю вимогу стандарту ТОВ “Ювал”, що в Чорнобаївському районі. Напій “Яблуко-Кристал”, який воно випускає та реалізовує, не супроводжується таким попередженням для дітей. Крім того, на маркуванні неправильно вказана назва барвника. До того ж, продукція чорнобаївців не сертифікована, хоч і підлягає обов’язковій сертифікації. На підприємстві слабке метрологічне забезпечення.
Фахівці ДП “Черкасистандартметрологія” звернули увагу й на морозиво “Гривенька”, яке завозить в область підприємець зі Сміли В.І.Липко. Вироблене ВАТ “Лубенський молочний завод”, морозиво неякісно запаковане: поліпропіленова плівка, в якій воно міститься, у багатьох місцях порвана, має інші дефекти. На морозиві “Із Бурьонкіно”, яке цей же підприємець закупив у ВАТ “Дніпропетровський холодокомбінат”, неправильно вказана назва продукту. Незважаючи на те, що морозиво комбіноване, тут значиться “вершкове”.
Ось і виходить, що від порушень технологічної дисципліни на підприємствах-виробниках та слабкого контролю з боку підприємців, які займаються продажем продукції, страждають споживачі. А це неприпустимо.

Тетяна ТОКОВА,
державний інспектор з нагляду за якістю продукції ДП “Черкасистандартметрологія”

Увага: дитяча іграшка
УСМІШКА ПАНДИ

Пригадуючи дитинство моєї доньки, часто згадую, що так чомусь і не купив їй китайської ляльки „Барбі”. Подарував іншу, але не таку. Щось зупинило мене. Чи то її „хімічний” запах, чи щось інше. Тільки тепер, ознайомившись із результатами перевірок деяких імпортних іграшок у відповідних лабораторіях, розумію: інтуїція мене не підвела. Однак за півтора десятки останніх років у іграшковій індустрії фактично нічого не змінилося, тільки засилля китайських товарів стало ще більшим. І як не купити іграшкову машинку, літака чи ляльку, хоч і знаєш що, можливо, їх безпека та споживча якість і не на висоті? Тим більше, що, відповідно до офіційних даних, кожна іграшка, крім низки державних структур, має проходити обов’язкову перевірку ще й у двох міністерствах. Отож про нас, споживачів, нібито й дбають, знаючи, що не всі веселі пластмасові локомотиви з зайцями й товстопузими котами такі вже милі й безпечні, як може видатися на перший погляд...
Як розповіла спеціаліст відділу державного нагляду ДП „Черкасистандартметрологія” Тетяна Різник, недавно перевірено партії дитячих іграшок, які реалізовує приватний підприємець Сергій Максименко в Черкасах. Як виявилося, ляльки, м’яконабивні панди та гієни, іграшкові автомобілі та літаки не відповідають вимогам стандарту за маркуванням. Тобто з вини постачальника продукції київського підприємця С.Я. Немченка порушено стандарт стосовно безпеки виробів у частині маркування продукції. Приміром, на етикетках автомобіля, вартістю 221 гривня, та літака, вартістю 117 гривень, замість виробника вказаний імпортер. Так само і з ляльками, ціною по 229 гривень, та пандами по 577 гривень. Не вказано, зрозуміло, й адрес китайськихвиробників, умов зберігання. На згадані іграшки не пред’явлено й сертифіката відповідності. 
Яким же повинно бути правильне маркування іграшки? Перелік яких документів має супроводжувати десятисантиметрового зайця на прилавку будь-якого магазину? 
На ці запитання ми попросили відповісти Тетяну Різник.
— Купуючи іграшку, мами передусім мають звертати увагу на маркування: на будь-якій упаковці, етикетці, по-перше, має бути зазначений виробник — підприємство, яке виробило іграшку, причому такого куцого позначення, як «зроблено в Україні», явно недостатньо. Зазвичай виробник не вказує себе не через скромність. Якщо інформації про нього немає — це великий попереджувальний знак для батьків. По-друге, на упаковці обов’язково має стояти вікова адресність іграшки. Зовнішній вигляд іграшки, якісь конструктивні особливості, її зміст, колір, форма — все має відповідати віку дитини. Наприклад, в іграшці для дітей раннього віку не повинно бути предметів, розмір яких менший 30 мм. Батьки, бабусі, дідусі мають знати, що, коли на іграшці є квіточка на липучці або якась інша декоративна деталь менша 3 см, це предмет, який вільно пройде в дитячу гортань. Таку іграшку дітям раннього віку давати не можна. Крім віку й виробника, на ярлику ще має бути посилання на нормативний документ, відповідно до якого іграшку було виготовлено.
В ідеалі кожну іграшку має супроводжувати сертифікат відповідності, але нині картина така, що далеко не вся продукція, яка потрапляє на дитячий ринок, сертифікується. Навіть якщо іграшка коштуватиме великих грошей і за первинними ознаками сподобається дитині, наявність у ній гострих кутів і сильного хімічного запаху буде свідченням того, що зроблено її з порушенням норм. Крім того, батькам обов’язково слід звертати увагу на те, як упаковано іграшку. Якщо пластикова іграшка, особливо для дітей раннього віку, пропонується вам у якомусь благенькому мішечку, а то й узагалі без упаковки, це — перша ознака сумнівного товару.
Дитина має вибирати, а ми, дорослі, оберігати і спрямовувати її шляхом найбільш правильного рішення.

Віктор ПОЛАТАЙЛО

Шкільний зошит — річ дуже важлива. А особливо для учнів, студентів, педагогів. Саме зошит є найпершим свідком старань школяра, його блискучих перемог і часом гірких невдач. Добре, що зошитів нині вдосталь — різного призначення і вигляду, з кольоровими палітурками й різноманітними малюнками, у лінійку й клітинку, товстих і тоненьких...
Придбали ви такого зошита для свого чада, скажімо, в магазині ЗАТ підприємство „Культтовари”. І одразу поставили себе перед ним у незручне становище. Син запитує: ”Тату, а чому це зошити не всі однакові за розміром?”, „А чому в новому зошиті посередині зморшки?”. Ну, як ти поясниш малому, що, мабуть, на тій фабриці, яка випускає їх, не все гаразд із технологією та контролем?
А втім, щоб пояснити дітям цю досить складну для розуміння проблему, варто й самому в ній розібратися. Перевернувши зошита, помітиш на обкладинці товарний знак підприємства-виробника. Виявляється, це київське ТОВ „Мрії збуваються”. Про що ж мріють на цьому підприємстві, якщо не можуть простежити за додержанням стандартних розмірів виробів — вони відхиляються на 1-3 міліметри? Загальні зошити мають бокове поле, що стандартом не передбачено. Наявність зморщок на згині також правильно підмічена школярем. Всі ці висновки задокументували працівники ДП „Черкасистандартметрологія”, перевіряючи торгівлю зошитами згаданим підприємством „Культтовари”. Звичайно, у порушеннях вимог стандартів винен виробник. Але й торговельник не поставив перед ним вимогу пред’явити сертифікат відповідності, хоч ця продукція обов’язково повинна проходити процедуру сертифікації. Окрім цього, у підприємства „Культтовари” немає й гігієнічних висновків щодо придатності зошитів для використання. Не забезпечене воно й відповідною нормативною документацією.
Отож доведеться терміново виправляти ситуацію як київським „мрійникам”, так і черкаським реалізаторам.

Василь ПІДКОВА

Нова продукція 
І ЧОРНИЦЯ, Й ПОЛУНИЦЯ… 

На останньому засіданні обласної дегустаційної комісії ТОВ “Сиріус-Агро”, яке розташоване у Черкаському регіоні (с.Водяники Звенигородського району), надало на розгляд комісії зразки своєї продукції : плоди і ягоди швидкозаморожені семи найменувань: чорниця, агрус, малина без чашолистиків, полуниця без чашолистиків, вишня без кісточки, абрикоса без кісточки нарізана половинками, слива з кісточкою, з метою поставлення продукції на виробництво та отримання рекомендацій щодо виробництва, затвердження технологічної документації. 
За висновками комісії представлена продукція за органолептичними показниками відповідала вимогам стандарту і одержала середній бал оцінки якості від 19 до 24,7 балів за 25-ти бальною шкалою. Вона рекомендована комісією до виробництва, а технологічна документації — до затвердження.