Спільний проект ДП "Черкасистандартметрологія" та газети "Черкаський край"

 Що ми п’ємо

„БОРЩ” — ІЗ КРАНА     

Гарне село Чапаєвка Золотоніського району. Та й люди тут дбайливі — он які котеджі повибудовували, замилуєшся. Одна тільки незручність: неякісна питна вода. Як пояснив один з відпочивальників, що має тут домоволодіння, він возить собі воду для пиття з Черкас. А місцеві жителі змушені споживати те, що витікає з водопровідного крана.

         Як засвідчили лабораторні випробування, проведені ДП „Черкасистандартметрологія”, рідина, взята з сільської водонапірної вежі, зовсім не відповідає вимогам стандарту питної води.  Каламутність та вміст нітратів, заліза, марганцю й деяких інших речовин у ній не просто підвищені, а значно перевищують норму. Тобто рідина схожа на такий собі „борщ”. Особливо ж насторожує вміст бактерій групи кишкових паличок, яких в одному кубічному дециметрі налічили 150 замість не більше трьох, як передбачено нормою. Кількість же згаданих бактерій у питній воді, взятій з крана харчоблоку дитячого садка „Берізка” становить більше 1100 в кубічному дециметрі!

         Цікаво, що КП „Комунальник, яке й здійснює централізоване водопостачання, ліцензії на це не має. Термін же дії дозволу на спеціальне водокористування закінчився. Не сприяють поліпшенню якості питної води відсутність на підприємстві нормативної документації та незадовільне метрологічне забезпечення.

         Рішенням сесії сільської ради ще в 2003 році затверджена програма поліпшення надання послуг підприємством „Комунальник”. Однак, каменем спотикання, як завжди, є нестача коштів у сільському бюджеті. Разом з тим місцевій громаді не слід було б забувати, що якість питної води — справа життєво важлива. Очевидно, як наголошують селяни, можна було б вишукати кошти на облаштування споруд для спеціальної обробки води, ремонт водогону. А для того, щоб налагодити суворий контроль за якістю води, й коштів багато не потрібно.

         А поки що з кранів у Чапаєвці капає не питна вода, а каламутна рідина сумнівної якості.

         Анатолій ЯНОВСЬКИЙ 

СЕРТИФІКАТ — ЗАПОРУКА ДОВІРИ

         „Зараз у засобах масової інформації все більше говорять про обов’язкову сертифікацію тієї чи іншої продукції. Хотів би, щоб ваша сторінка „Споживач” роз’яснила мету таких заходів, а також розповіла, як саме цей сертифікат захистить нас, споживачів, від підробок, адже вони нині — на кожному кроці...”.

         З листа О.М.Рябоконя (м.Черкаси).

         Читачу відповідає інженер відділу підтвердження відповідності промислової продукції ДП „Черкасистандартметрологія” Світлана РЯДІНСЬКИХ:

         — Проявом турботи держави про здоров’я та життя громадян, що закріплено в Законі України „Про захист прав споживачів”, є законодавче введення обов’язкової сертифікації продукції, робіт та послуг.  Їх відповідність параметрам безпеки підтверджує сертифікат відповідності.

         До переліку товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації входять, приміром, товари легкої промисловості — вироби та полотна трикотажні білизняні для дітей, панчішно-шкарпеткові вироби для дітей, дитяче взуття. Чобітки, черевики та інші вироби цієї групи, при проходженні процедури сертифікації випробовуються на гнучкість, міцність швів та кріплень. На відповідність санітарним нормам перевіряється сировина, з якої це взуття виготовляється. Таким чином держава й контролює безпеку дитячих товарів, які виготовляються в Україні та імпортуються.

         Крім того, одержання сертифікату відповідності — це і впевненість виробника та продавця в тому, що споживачеві пропонується добротна продукція, й переконлива реклама самого товару.

         До переліку продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації, внесені також засоби індивідуального захисту працюючих. Приміром, придбавши несертифікований костюм зварювальника, ви можете під час роботи одержати опік, адже вогнестійкість захисної тканини цілком ймовірно не перевірялася на вогнестійкість. Із першого вересня нинішнього року в Україні вводиться обов’язкова сертифікація вати, бинтів, марлі та виробів з них. Об’єктивно й швидко виконати всі роботи з сертифікації продукції має всі можливості ДП „Черкасистандартметрологія”. Саме наше підприємство є акредитованим органом сертифікації, уповноваженим виконувати ці роботи Держспоживстандартом України.

         КОЛИ БРАКУЄ КОНТРОЛЮ

М’ясокісткове борошно, що використовується як сировина в кормовиробництві, виготовляється на Тальнівському підприємстві „Ветсанзавод”. Переробляючи за зміну близько 12 тонн сировини, завод виготовляє три тонни продукції, яка має неабиякий попит у тваринницькій галузі.

Звісно, щоб мати здорових тварин, їх необхідно годувати здоровими кормами. Це розуміють навіть не фахівці. Але, поклавшись на сумління тальнівських переробників, тваринники не завжди одержують високоякісний продукт. Остання перевірка, проведена в центрі випробувань харчової продукції та продовольчої сировини ДП „Черкасистандартметрологія”, засвідчила значне перевищення в борошні металомагнітної домішки. У ньому виявлені навіть частинки розміром понад три міліметри, що зовсім не допускається. Є й недоліки в маркуванні продукції.

Як зазначено в акті перевірки додержання вимог технічних умов, причинами порушення стандартів стали низький контроль з боку відповідальних осіб заводу, слабка робота відділу технічного контролю підприємства та брак коштів для проведення атестації виробництва. Причини, як бачимо, банальні. Їх можна й потрібно усунути, аби продукція відповідала існуючим нормативам.

Тетяна ГРУШОВЕНКО,

інспектор з держнагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил ДП „Черкасистандартметрологія”

         Маркування продукції

          „ЗАСЕКРЕЧЕНІ” КАЛОРІЇ

Вівсяне печиво, медові пряники... Ці слова навіюють спогади дитинства. Та й у дорослому віці багато хто не проти почаювати з пряником. Ось тільки заковика: від виробів з борошна з’являється зайва вага. Аби убезпечити себе від зайвих калорій, споживачі нерідко вираховують своє меню, враховуючи цей фактор. Допомагає те, що на упаковці імпортних, а тепер уже й багатьох вітчизняних подібних товарів зазначена кількість калорій та поживна цінність продукту. Однак ви марно будете шукати цих відомостей, приміром, на вівсяному печиві, виробленому Кам’янським заводом продтоварів. Та й загалом транспортне маркування продукції дуже кульгає. Адже споживач не знайде там відомостей про застосований розрихлювач, а вміст жирів, вказаний на ярлику, не відповідає зазначеному в рецептурі. Подібний підхід до маркування споживчої тари і в приватного підприємця з Черкас В.Г Морозова. Пряники „Медові” та кекси з родзинками „Столичні” за смаком могли б претендувати на гарні оцінки споживачів, однак щодо маркування споживчої тари питання залишаються відкритими.

         На жаль, за подібними прорахунками окремих вітчизняних виробників ховаються куди серйозніші проблеми підготовки виробництва, виготовлення технічної документації та приймального контролю. Усунути їх не так і важко. Було б лише бажання відкинути вчорашні підходи, які зобов’язували лише виготовити добротну продукцію, а упаковка, маркування були на другому плані. Сьогодні споживач висуває нові вимоги, і виробники повинні їх враховувати.

         Василь МАТВІЄНКО

         Молочний прилавок

ЯКИЙ КЕФІР ПРОПОНУЄ „ДРУГ”

Навряд чи є люди, яким би був протипоказаний кефір. І справді, цей смачний молочний продукт, як стверджують медики, дуже корисний як зовсім юним, так і літнім, адже окрім поживних властивостей, сприяє кращому травленню, позбавляє багатьох хвороб. Попит на цей вид молочних виробів у різних їх варіантах, як свідчать торговельники, залишається стабільним. Проте, чи завжди виробники та реалізатори додержують усіх необхідних вимог для забезпечення високої якості продукту?

         Фахівці ДП „Черкасистандатметрологія” відібрали для перевірки в черкаському ПП „Друг”, що по вул. Смілянській, два зразки кефірів, які реалізовуються в торговій  мережі міста. Як виявилося в результаті лабораторних випробувань, кефір з лактулозою виробництва ЗАТ „Лакталіс-Миколаїв” та кефір „Президент” того ж виробника не відповідають вимогам технічних умов. Перший — за кількістю молочнокислих бактерій та за маркуванням споживчої тари, другий — за кількістю дріжджів та життєздатних молочнокислих бактерій. Це означає, що молочний продукт при вживанні не тільки не принесе очікуваної користі, а може декому й завадити.

         Висновок щодо причин порушення стандартів однозначний — слабка технологічна дисципліна на підприємстві-виробнику. Вжито відповідних заходів щодо недопущення подібного.

         Тетяна ТОКОВА,

інспектор з держнагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил

                Оздоровлення дітей

ХТО В КРИМ, А ХТО — В КРИМКИ

Ось і завершується літній відпочинок школярів. Для більшості з них в оздоровчих закладах області створили нормальні умови проживання та відпочинку. Приміром, цікавий та змістовний відпочинок організували дітям керівники оздоровчого молодіжного бізнес-центру „Модус” у селі Виграїв Корсунь-Шевченківського району. Цілюще повітря, комплекс оздоровчо-спортивних та розважальних заходів, здорове харчування зробили канікули незабутніми. До речі, керівники закладу своєчасно подбали про сертифікацію готельних послуг та харчування дітей. Це свідчить про те, що вони прагнуть, аби тимчасове перебування в таборі було безпечним для їхнього життя і здоров’я. Подібним чином сертифікували свої послуги, як передбачено чинним законодавством, і керівники дитячого позашкільного оздоровчого табору „Олімпія”, що в селі Кримки Шполянського району, лікувально-оздоровчого закладу „Звенигора” з села Хлипнівка Звенигородського району та багато інших. Саме тому сюди з задоволенням їздять діти.

         Проте, як розповів провідний інженер відділу держнагляду, аудитор із сертифікації готельних послуг та послуг харчування ДП „Черкасистандартметрологія” Володимир Щербинін, частина оздоровчих закладів не додержує вимог чинного законодавства щодо обов’язкової сертифікації послуг. Приміром, термін дії сертифіката готельних послуг спортивно-оздоровчої бази „Орлятко”, що в Дахнівському мікрорайоні обласного центру, закінчився, однак дітей на оздоровлення тут приймали. Є чимало проблем з якістю обслуговування і в інших дитячих оздоровчих закладах.

         Як підкреслив аудитор, державна система стандартизації у сфері туристичної діяльності спрямована на захист інтересів споживачів. Мова йде перш за все про безпеку дітей, їхнє здоров’я, охорону майна та довкілля. Очевидно, вже настав час не умовляти керівників сертифікувати послуги, а закривати ті заклади, які не забезпечують відповідного рівня цих послуг.

         Віктор ІВАНЕНКО