Спільний проект ДП "Черкасистандартметрологія" та газети "Черкаський край"

У ДЗЕРКАЛІ СТАТИСТИКИ

Що ми їмо, якою продукцією користуємося, як нас обслуговують? Якоюсь мірою відповісти на ці питання допоможе статистика результатів перевірок державними інспекторами ДП „Черкасистандартметрологія” у другому кварталі нинішнього року. 
За цей час перевірено продукції на 14,1 мільйона гривень. З цієї кількості не відповідала стандартам продукція, яка обчислюється 8,8 мільйона гривень, тобто понад 62 відсотки. Вдумаймося в цю цифру! Це означає, що більшість товарів і послуг ми одержуємо з браком. Є від чого впасти в розпач. Однак, світлий промінчик надії на поліпшення ситуації все ж має місце: 12 повторних перевірок, проведених у другому кварталі, засвідчили, що підприємці виявлені порушення усунули.
Звертає на себе увагу й такий факт: під час 23 перевірок підприємств та організацій фахівцями державного метрологічного нагляду у 19-ти встановлені порушення метрологічних норм і правил. Ось що породжує брак і безвідповідальність! Врахуймо, шановні виробники та ті, хто надає послуги, красномовні цифри, які кличуть нас до нового, набагато вищого рівня якості споживання.

Браку — заслін

ЩО „СИБІРСЬКІ”, ЩО „СЕЛЯНСЬКІ”...

Ви знаєте, що таке пельмені? Це зовсім не маленькі варенички, як пояснив мені недавно внук. Пельмені — це свято. Свято смаку, адже в цих кулінарних виробах повинно бути щось таке, чого й словами не опишеш. Якийсь незабутній політ високого поєднання смакових якостей м’яса, тіста й ще чогось незбагненного. Це буває тільки в пельменях. А коли вони ще й називаються „Сибірські” — тут одразу планка очікуваного свята піднімається на захмарну висоту.
Однак, скажу одразу: свята цього разу не вийшло. Чи то виробник трапився невправний, чи сировина в нього підкачала... Словом, „Сибірські”, як виявилося при детальному ознайомленні з продукцією ТОВ ТВП „Біосервіс”, що в м. Сміла, нагадують справжні пельмені досить віддалено. Фахівці ДП „Черкасистандартметрологія”, які досліджували цей „феномен”, пояснили все досить прозаїчно: заморожений напівфабрикат не відповідає вимогам стандарту за показниками: вигляд на розрізі, співвідношення масової частки фаршу з загальною масою виробу, товщина тістової оболонки, масова частка крохмалю в фарші...
Хай читач вибачить за натуралізм, але як без нього довести, що виріб по-суті бракований? Стосується це, до речі, не тільки „Сибірських”, а й „Селянських” пельменів. Вареники ж із капустою та сиром, випущені тут, не мають належного маркування.
Пояснюються всі ці недоліки слабкою організацією виробництва, поганим технологічним контролем та відсутністю контролю за якістю готової продукції на підприємстві, очолюваному Михайлом Лісковським. Залишається сподіватися, що заходи, вжиті до відповідальних осіб підприємства після перевірки, сприятимуть поліпшенню якості виробів „Біосервісу”.

Володимир ІВАНЕНКО

НА РИНКАХ ПРОДОВЖУЮТЬ ОБВАЖУВАТИ ТА ОБРАХОВУВАТИ

85 суб’єктів підприємницької діяльності перевірили у другому кварталі нинішнього року ДП “Черкасистандартметрологія” та облуправління у справах захисту прав споживачів разом з міліцією та податківцями на черкаських ринках “Центральний” та “Кривалівка”. Виявлено грубі порушення правил експлуатації ваговимірювальних приладів. Багато з них не виставлені за рівнем, розрегульовані, іржаві, з розбитим склом. Все це створює сприятливі умови для обважування та обраховування покупців. У приватних підприємців В.В.Кузьміна, Т.І.Костюченко, І.М.Кравченко, В.В.Владиченко, О.А.Юшко, О.В.Калинчук та багатьох інших ваги, які експлуатуються, не опломбовані, із закінченим строком повірки. Майже всі із перевірених 102 вагів не відповідають вимогам Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”.
Складено протоколи про адміністративні порушення. Відповідальні посадові особи оштрафовані на загальну суму 4335 гривень.

Анатолій ПРИХОДЬКО

ЩОБ НЕ КУПУВАТИ «КОТА В МІШКУ»

Ми вже починаємо звикати до того, що якість тієї чи іншої продукції має бути засвідчена відповідними компетентними органами. І споживач повинен мати доступ до такого документа. Це особливо важливо, коли мова йде про хімікати, які вносяться на поля як добрива чи гербіциди. Придбавши ж у Жашківського ЗАТ «Укр Агро НПК» суміші комплексних мінеральних добрив «NPK», селянин у документі про їх якість знайде тільки набір незрозумілих йому позначень, з яких годі зрозуміти, хто й коли проводив випробування продукції та які його результати.
Як виявилося, для перевірки відповідності продукції вимогам технічних умов приймально-здавальні випробування добрив узагалі не проводяться. Зовсім не сприяє підвищенню якості добрив відсутність на підприємстві випробувальної лабораторії. Додавши до цього відсутність виробничого контролю та порушення технологічної дисципліни, низьку вимогливість до підлеглих з боку посадових осіб, зрозуміємо: керівникам слід вживати невідкладних заходів для виправлення ситуації.
Очевидно, спонукатимуть до цього й заборона ДП «Черкасистандартметрологія» реалізації значних партій продукції, яка не відповідала вимогам нормативної документації, а також притягнення винних у неорганізованості до адміністративної відповідальності.

Антон МУХА

СУМНІВНІ “КІФЛИКИ” З “ВЕЛИКОЇ КИШЕНІ”…

“Кіфлики” — це назва здобного фруктового печива, яке мало б бути смачним і запашним. Його реалізовують у магазині “Велика кишеня”, що по проспекту Хіміків у Черкасах. Печиво й справді зовні схоже на кондитерський виріб. Однак, фахівці ДП “Черкасистандартметрологія”, поцікавившись його внутрішнім змістом, дійшли сумного висновку: печиво не відповідає вимогам стандарту принаймні за кількома показниками. Як підтвердила випробувальна лабораторія, не витримують критики органолептичні властивості виробу, зокрема його смак та запах, а також вигляд у розломі. Є претензії й до сировини, яка викоритовується при виготовленні печива, та до маркування. Словом, “кіфлики” виявилися зовсім не тією смакотою, після якої залишиться тільки пальці облизати.
Втім, і кекси “Лимонні”, які продаються тут же, — не кращі. Вони не відповідапють стандарту та рецептурі за лужністю, масовою часткою цукру та маркуванням. Та вже зовсім розчарували ковбаски-гриль “Мюнхенські” — їх також можна придбати в цьому магазині. М’ясні напівфабрикати підкачали за бактеріологічними показниками, зовнішнім виглядом та маркування.
Як виявилося, на підприємстві, де виготовляються всі ці вироби, навіть немає контрольно-виробничої лабораторії, приймальний контроль кожної партії продукції, як записано в технічних умовах, не здійснюється. Не контролюються напівфабрикати й за показниками безпеки.
Всі три партії перевіреної продукції, яка не відповідає стандарту, заборонено до реалізації. За продаж же бракованих виробів підприємство сплатить штраф.

Т.КИРИЧЕНКО, держінспектор з нагляду за якістю продукції ДП “Черкасистандартметрологія”

Ви цікавилися

МАРКУВАННЯ

“ЯКІ ВИМОГИ ДО МАРКУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ НА СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ?“
Про це запитують у своїх листах читачі Г.М. Перетятько з Черкас та О.В.Галайда з Умані.
Статтею 1 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів” визначено, що неправильно маркованим вважається харчовий продукт, якщо, зокрема, його етикетка не відповідає обов’язковим вимогам цього закону щодо етикетування харчового продукту. Статтею 38 зазначеного закону встановлені обов’язкові вимоги до етикетування харчових продуктів, а також заборонено обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає вимогам зазначеної статті.
Крім того, згідно з вимогами зазначеної статті усі харчові продукти, що перебувають в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві.
Відповідно до вимог статті 15 Закону України „Про захист прав споживачів” споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація про продукцію повинна містити дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування — про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок).
Перелік харчових добавок, дозволених для використання в Україні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 січня 1999 року № 12 „Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах”.
Вимоги ”Санітарних правил і норм по застосуванню харчових добавок”, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.1996 року № 222 (загальна частина), поширюються на харчові добавки та продукти з ними, які надходять для реалізації на територію України, виробляються на підприємствах харчової промисловості та громадського харчування незалежно від їх відомчої належності, підпорядкування та форми власності. На споживчій упаковці харчових продуктів, виготовлених із застосуванням харчових добавок, необхідно вказувати назву кожної харчової добавки (хімічну чи торговельну назву або міжнародний символ).
Згідно з інформацією, наданою Міністерством охорони здоров’я України, ароматизатори символом „Е” не позначаються, а вказується їх клас (наприклад, натуральний, ідентично-натуральний) та назва. У разі використання ароматичних емульсій (основ) мають бути зазначені їх складові.
Крім того, Держспоживстандарт України вважає за доцільне у разі відсутності енергетичної цінності (калорійності) у продукті харчування надавати інформацію про це при маркуванні продукції.