Головна сторінка
 Про нас
 Стандартизація
 Метрологія
 Сертифікація
 Сприяння розвитку
                              бізнесу
 Випробувальна база
 Конкурси
 Перевірка ТУ
 Фонд НД
 Системи менеджменту
 Доступ до публічної
                        інформації
 Громадська
                     приймальня
 Все для споживачів
 Публічні
             закупівлі
 Посилання
 Контакти




Спільний проект ДП "Черкасистандартметрологія" та газети "Черкаський край"

24 грудня 2008 р.
Якість
ЩОБ НЕ ОБРАЗИВСЯ РЯБКО
Про те, що українці — люди талановиті, а часто — просто майстри на всі руки, знають усі. Змайструвати стола, стільця чи ще якусь домашню річ, навіть побудувати хату — для багатьох справа цілком посильна. З одного боку це добре, бо свідчить, що виживемо навіть у скрутну хвилину. Але з іншого…
Ось узялися, скажімо, у Моринській філії ЗАТ НВФ «Урожай», яка зветься агрофірма «Батьківщина Шевченка», виробляти цеглу. Ініціатива гарна. Адже всі зараз будуються. Й виробництво налагодили нібито з розмахом. Та ось заковика: якість виробу шкутильгає на обидві ноги. Тобто, якщо з такої цегли якийсь сільський господар надумає, приміром, собачу будку збудувати, треба буде дуже постаратися, аби її мешканець не образився. Кожна цеглина, як встановили фахівці ДП «Черкасистандартметрологія» має відхилення він норми на 12-13 міліметрів. Та й узагалі кількість виробів з дефектами, які перевищують допустимі, становить 14 відсотків при нормі 5. Виріб не сертифікований, хоч мав би одержати відповідний сертифікат відповідності вимогам стандарту.
«Печуть» цеглу, можна сказати, просто на око, адже вхідний контроль сировини та додержання технологічного процесу проводиться, як кажуть, «візуально». Метрологічне забезпечення виробництва незадовільне.
Подібна ситуація з виробництво цегли і на цегельному заводі в селі Хлистунівка Городищенського району, власником якого є черкаське ТОВ «Скай Софт». Вироби з дефектами чомусь вважаються тут за норму, а порушення технологічної дисципліни трапляються зокрема й через відсутність необхідних засобів вимірювальної техніки.
Обом згаданим підприємствам заборонено реалізацію перевірені партії продукції, їхніх керівників зобов’язано усунути порушення вимог стандартів.
Павло КАЛЬНЕНКО, 
державний інспектор з нагляду за якістю продукції 

Ви цікавилися
ЧИ КОРИСНИЙ СІК?
«Я часто купую своїй дитині різноманітні фруктові соки, зокрема, одеського виробництва. Скажіть, чи не допускають виробники порушень, чи доброякісні це продукти?
Ірина МАЛИШЕВА, мама трирічної доньки.
м.Черкаси».
Як відмічає у своєму листі пані Ірина, у наших магазинах і справді чималий вибір соків, нектарів, напоїв, у тому числі й для дітей. Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз "Тест" спільно з Всеукраїнською громадською організацією "Якість життя" провів тестування основних груп продуктів, призначених для малюків. Як виявилося, у деяких з них вітамінів набагато менше, ніж написано на упаковці, а деякі й узагалі шкідливі для здоров'я не тільки малюків, а й дорослих. Для тестування вибрали продукцію п'яти фірм: "Вітамінна абетка" (ВАТ "Завод дитячого харчування "САЛЮС", Київ), ОКЗДП (ВАТ "Одеський консервний завод дитячого харчування"), "Сандорик" (ВАТ "Сандора", Миколаївська область), "Вінні" (ВАТ "Молочний комбінат "Пензенський", Росія) і "НІРР" (Австрія)". Спершу провели ідентифікацію соку — на яблучній основі він зроблений чи ні. Частина з них не натуральні, а відновлені. Їх, як відомо, нагрівають двічі, отож чимало корисного при цьому зникає.
Вміст калію у всіх зразках виявився вищий — у 3-5 разів – від норми для соків. Але ще більше здивувало перевищення всіх норм натрію. Для натуральних і відновлених соків цей показник має становити 26 міліграмів на 100 грамів, а для соків з цукром, як позиціонує себе зразок ОКЗДП, всього 5 міліграмів. Отримані такі показники: "Вінні" - 96,3 міліграма, хоча на упаковці про це ні слова, "Вітамінна абетка" при заявлених 26 міліграмах містить 81,3, "HIPP" вказав 1 міліграм, а виявлено 94, в "Сандорику" замість 6 виявлено 90,3 міліграма і нарешті в продукції ОКЗДП, який не написав про присутність натрію на маркуванні, було виявлено 12,3 міліграма. Як вважають лікарі,
перевищення рекомендованих добових доз натрію може обернутися серйозними проблемами зі здоров'ям не тільки дітей, а й дорослих. Особливо небезпечне перевищення натрію для дітей до одного року, у яких водно-сольовий обмін ще не стабілізувався. Дослідження, яке проводилося в лабораторіях "Укрметртестстандарту", занесло в чорний список чимало соків, вживати які небезпечно для здоров'я. У деяких з них дріжджів ушестеро більше від норми. Напій "натуральний апельсиновий сік з шматочками апельсина" корейського виробництва містить штучний фарбник з поетичною назвою "Сонячний захід", який заборонений для харчових продуктів. Азербайджанський "гранатовий сік натуральний" містить рекордну кількість бензоату натрію Е211, що неприпустимо для даного продукту, а також сорбінову кислоту Е200, про яку скромно мовчить маркування.
За інформацією сайту Держспоживстандарту України, у першому півріччі нинішнього року перевірено понад 116 тис. літрів соків плодово-ягідних та соковмісних напоїв, забраковано та знято з реалізації майже 57 відсотків від перевіреної кількості.

Підсумки
НАВКОЛИШНІЙ СВІТ ОЧИМА ДІТЕЙ
Підбито підсумки Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Я хочу жити в якісному світі». У минулому випуску «Споживача» названо учасників та переможців на всеукраїнському рівні. Нині ж мова піде про підсумки регіонального етапу конкурсу. Журі відзначило 40 конкурсних робіт, з них І місце присуджене дев’ятьом, ІІ — чотирнадцятьом, ІІІ — сімнадцятьом роботам. Всі автори виявили неабиякий художній хист, чітку громадянську позицію.
За традицією урочисте нагородження дітей Черкащини — переможців та призерів конкурсу на регіональному та загальнодержавних рівнях — символічно проводиться перед Новим роком. Святкова церемонія нагородження, яка проходила вчора в обласному художньому музеї, включала в себе привітання юних художників, виступ дитячого ансамблю бального танцю та перегляд дитячого анімаційного фільму. Жителі та гості міста під час новорічних свят мають можливість відвідати художній музей та ознайомитися з творчими роботами талановитих дітей Черкащини.

ПИТНА ВОДА ЗІ ЗНАКОМ ЗАПИТАННЯ
На перший погляд, питна вода, яку очищає, розливає в бутлі та реалізовує приватний підприємець з Черкас Олена Гладка, цілком відповідає сучасним вимогам. Адже її підприємство забезпечене необхідним устаткуванням: тут є установки водопідготовки, фільтрування і навіть ультрафіолетового опромінення для знезараження. Представник фірми «Екософт» регулярно проводить технічне обслуговування устаткування. Обробка тари багаторазового використання здійснюється згідно з санітарно-технічними вимогами.
Насторожує, однак, уже те, що маркування продукції, яку реалізовує підприємець, відсутнє. Як встановили фахівці ДП «Черкасистандартметрологія», підприємець не додержує й інших вимог Закону України «Про безпечність і якість харчових продуктів». Зокрема, висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на питну воду не одержано, контролю за якістю кінцевого продукту не встановлено. Та й графік лабораторних досліджень не складений. Технологічна документація на очищення води не розроблена. Продукція не сертифікована, хоч підлягає цій процедурі в обов’язковому порядку. Власне, й дозволу органу санепідемнагляду на право торгівлі водою у підприємця немає. Як виявилося, торік вона вже була оштрафована за подібні численні недоліки, однак висновків не зробила.
Олену Гладку притягнуто до адміністративної відповідальності. А щоб нормально працювати далі, доведеться таки врахувати всі зауваження й усунути недоліки. Очевидно, до харчових продуктів так байдуже ставитися не можна.
Т.ТОКОВА, 
державний інспектор з нагляду за якістю продукції

Що на прилавку
КОЛИ ВМІЮТЬ, ТА НЕ ХОЧУТЬ
Уміють чигиринські консервники догодити домогосподарці. Ось і сік томатний, який вони випускають, — просто чудовий. Вип’єш склянку — і згадаєш літо, запах томатів на городі. А борщ із таким соком, кажуть домашні кулінари, має неперевершений смак. Словом, молодці. І головне, що така оцінка збігається з об’єктивними даними перевірки випробувального центру ДП «Черкасистандартметрологія», яка підтвердила: з органолептичними та фізико-хімічними покази нами в цьому виробі — все гаразд.
Зате інша продукція Чигиринського консервного заводу — мариновані огірки — щось підкачали. Не те, щоб вони якісь там зовсім нестандартні. Але ось із кислотою не гаразд. Тобто її вміст значно менший, ніж потрібно за нормою. При виготовленні маринаду допускаються порушення технології, внаслідок чого вміст у ньому кислоти виявляється меншим від норми. А шкода: і смак від того страждає, і собі збиток. Налагодити ж ефективний технологічний і лабораторний контроль під час виробництва та приймання продукції чомусь руки не доходять.
Можливо, тепер, коли підприємство сплатить штраф за реалізацію нестандартної продукції, воно зверне увагу на ці «дрібниці». Адже, за великим рахунком, дрібниць у виробництві продуктів харчування не буває.
Г.ТАРАСЕНКО