Спільний проект ДП "Черкасистандартметрологія" та газети "Черкаський край"

Урожай - 2008

ЗАБЕЗПЕЧУЮЧИ ЧІТКИЙ ОБЛІК

Зберегти вирощений нинішнього року гарний урожай без належного обліку та наявності сучасного і справного вагового господарства навряд чи можливо. Саме тому в господарствах області, на хлібоприймальних пунктах, хлібокомбінатах добре підготувалися до цього процесу. Особлива увага зверталася на підготовку автомобільних та вагонних ваг. Всі ХПП своєчасно повірили ваговимірювальні прилади, а чимало сільгосппідприємств придбали електронні ваги.
Не менш важливе значення має й правильне визначення органолептичних та фізико-хімічних показників зерна та продуктів його переробки. Враховуючи ту обставину, що всі вимірювальні лабораторії ХПП повинні бути атестовані на право виконання вимірювань, практично всі вони (крім лабораторії ТОВ „Черкаська м’ясна компанія”) мають чинні свідоцтва про атестацію. Атестовані лабораторії хлібоприймальних підприємств повністю забезпечені приладами для визначення масової частки білка та числа падіння зерна.
Приймання урожаю триває. Для того, щоб його постійно супроводжували чіткий облік і контроль, багато зробили зокрема інженерно-технічні працівники та метрологічні служби приймальних та переробних підприємств, а також метрологічна служба ДП „Черкасистандартметрологія”.

Сергій САВЕЛІЙ

Маркування — не дрібниця

„ЗАСЕКРЕЧЕНА” КАРАМЕЛЬКА

Солодка м’ятна карамелька... Скільки радості приносить вона дітям! Та й люди старшого покоління із задоволенням смакують цукеркою. Одне з підприємств, які випускають цю солодку радість, — кондитерський цех підприємця Світлани Вовченко, що в Звенигородці.
Ось тільки дізнатися повну адресу виробника продукції, як і довідатися про склад харчового продукту, його калорійність та поживну цінність, одержати інформацію про інші характеристики виробу, передбачені вимогами стандарту, споживачеві практично неможливо. Тим часом всі ці відомості мали б міститися в написах, передбачених процедурою маркування. Однак у цеху вирішили, що це просто зайвий клопіт. Мовляв, солодка карамелька сама примирить виробника зі споживачем.
Однак, на щастя, споживач сьогодні грамотний. З Кіровоградщини, де реалізовувалася продукція підприємця, надійшов сигнал на Черкащину. Фахівці ДП „Черкасистандартметрологія”, вивчаючи причини відсутності маркування, заодно виявили й відсутність акта дегустаційної комісії та результатів випробувань готової продукції за показниками якості та безпеки, низку інших недоліків, серед яких — прострочений термін повірки ваг, які використовуються для визначення маси нетто, відсутність засобів вимірювальної техніки для контролю за температурою та відносною вологістю повітря в цеху.
Доведеться підприємцю таки провести приймальні випробування, оформити, як годиться, етикетку, придбати необхідну нормативну документацію та виконати інші заходи, аби виробництво було організоване на сучасному рівні.

В.ПРОКОПЕНКО, інспектор відділу державного нагляду ДП „Черкасистандартментрологія”

Якість — вимога дня

ЯК У МОНАСТИРИЩІ „ЛІПИЛИ” БЛОКИ

Як засвідчує практика, якість будівництва в нас залишається болючою проблемою. Добротність будов великою мірою залежить від додержання стандартів при застосуванні матеріалів та конструкцій. Скажімо, такий елемент будь-якої будови, як стіновий бетонний блок, має бути міцний, надійний, довговічний.
На стінові блоки з ніздрюватих бетонів, які виробляє приватний підприємець Олександр Шуст із Монастирища, є чималий попит. Це з одного боку добре, бо дає можливість підприємцю розвивати виробництво та удосконалювати його. Проте з іншого боку виникає низка запитань, на які згаданий підприємець поки що відповіді не дає.
По-перше, зважаючи на те, які високі вимоги сьогодні ставляться до подібних виробів, важко повірити, що бетонні блоки не тільки не сертифіковані, а на них навіть відсутня технологічна документація, маркування продукції не проводиться, документ про якість відсутній, як і приймальний та періодичний контроль. Окрім того, на підприємстві слабке метрологічне забезпечення виробництва. Де вже там дбати про його удосконалення, якщо тут користуються неповіреним штангенциркулем.
Словом, якщо будемо й надалі так „ліпити” стінові блоки, недалеко й до біди. Добре, що фахівці нашого ДП „Черкасистандартметрологія” своєчасно роз’яснили це підприємцеві, а за результатами перевірки притягли його до відповідальності та заборонили реалізувати партії перевіреної продукції.

Л.РИЖЕНКО, державний інспектор з нагляду за якістю продукції ДП „Черкасистандартметрологія”

Сучасні бракороби

ЛЕЖАЧИ НА „ВАЛЕРІЇ”...

Ох і майстри ж працюють у черкаському ТОВ „МКС”, яке виготовляє меблі! Просто віртуози. Та й не які-небудь там шафи-ліжка клепають, а справжню тахту під інтригуючою назвою „Валерія”. Ляжеш на неї — і ніби на сьомому небі. Ніщо тобі не муляє і думки в голову гарні приходять. Про ту ж таки Валерію, на честь якої названо виріб. Яка то вона? Мабуть, очі в неї, як зорі, а талія, як в оси...
Ось так, розслабившись, відлітаєте у мріях далеко-далеко. І раптом... Що це? Відсмикуєте руку, яка випадково торкнулася боковини, а вона з колючкою. Невже й справді оса? Ні, то, як виявили працівники ДП „Черкасистандартметрологія”, — результат недоробок бракоробів, які не спромоглися зашліфувати поверхню торців на боковинах. Придивившись уважніше, помітите й інші огріхи. Скажімо, несиметрично та з перекосами закріплений лицювальний матеріал викатного сидіння.
Гарні видіння потроху розсіюються, а з ними — й образ Валерії, який так поетично навіяла тахта. Повертаючись на другий бік, ви уявляєте, як у найцікавіший момент можете гепнути на підлогу разом з розваленою тахтою. Це аж ніяк не виключено, бо ніяких випробувань на стійкість, міцність, довговічність та деформацію м’яких елементів на підприємстві не проводиться.
Ось вам і „Валерія”. Ні, вже б краще назвали тахту „Дракон” чи „Динозавр”. Тоді ніхто б не ошукав себе, принаймні, у мріях.
Як зазначив керівник перевірки, державний інспектор ДП „Черкасистандартметрологія” Михайло Величко, останні зміни стандартів на меблі зобов’язують виробника надавати споживачу на його вимогу ще й протоколи випробувань, без яких тепер жоден виробник не може реалізовувати свою продукцію. Тим часом підприємство не тільки не провело випробувань, а й не розробило конструкторську документацію. Тут незадовільне метрологічне забезпечення.

Максим ЗАЙЧЕНКО

Будьмо здорові!

ЩО П’ЮТЬ У ЖАШКОВІ?

На перший погляд, запитання здається риторичним. Відомо що — воду. Однак, як засвідчив аналіз проб питної води зі свердловин та водозабору, узятих недавно фахівцями „Черкасистандартметрології”, склад цієї рідини за концентрацією хімічних речовин не відповідає вимогам стандарту. Так, вміст заліза в окремих порціях досягає 0,44 міліграма на кубічний дециметр при нормі не більше 0,3, марганцю — майже до 0,2 міліграма на кубічний дециметр, що вдвоє перевищує норму. Цікаво, що протягом останнього року й лабораторія Жашківської районної санепідстанції виявляла перевищення у воді згаданих речовин. Це мало б стурбувати працівників місцевого виробничого управління житлово-комунального господарства. Однак цього не сталося.
Власної лабораторії, де б можна було перевіряти якість води, підприємство не має. Не вживаються необхідні заходи для її спеціальної обробки, аби довести хімічні показники до норми. Та й причин їх перевищення тут не знають, адже лабораторних досліджень з цією метою не проводять. Хлорування на водозаборі проводиться примітивним способом, без ніякого графіка, вапно на активність хлору ніхто не перевіряє.
Не сприяють підвищенню відповідальності працівників за виконання службових обов’язків часті зміни начальника та головного інженера підприємства.
Отож, відповідаючи на поставлене в заголовку запитання, можна припустити, що п’ють у Жашкові якусь сумнівну рідину, яку назвати повноцінною питною водою можна лише з натяжкою.
На жаль, ситуація в Жашкові характерна й для багатьох інших міст і районів області та й України в цілому. Прагнучи вплинути на її поліпшення, Держпоживстандарт затвердив недавно державний стандарт 4808:2007 „Джерела централізованого питного постачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання”, який набуде чинності з 1 січня наступного року. Крім того, розроблено проект держстандарту „Вода питна фасована. Загальні технічні умови”. Розробляються й інші нормативні акти, спрямовані на поліпшення якості питної води.
Поки що ж у багатьох випадках ми задовольняємося неякісною як за мікробіологічними, так і за органолептичними показниками. Вихід — докорінне оновлення, реконструкція систем водопостачання на основі сучасних матеріалів та устаткування, зокрема приладів очищення.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 80 відсотків усіх хвороб пов’язано з незадовільною якістю питної води та порушенням санітарно-гігієнічних та екологічних норм водозабезпечення. Це в свою чергу залежить від вирішення водогосподарських та екологічних проблем. Тому споживачі дедалі більше віддають перевагу споживанню фасованої води. Нинішнього року очікується збільшення її споживання в Україні приблизно до 49 літрів на душу населення. Для порівняння — у Німеччині, Франції та Італії цей показник перевищує 160 літрів.

Владислав КИРЕЙ